В Краматорском исполкоме рассказали о процессе декоммунизации

21 травня вступив у дію Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Карта країни має бути позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Щоб визначитися із новими назвами вулиць, площ, географічних об’єктів органи місцевого самоврядування мали півроку — до 21 листопада 2015 року. Якщо ж після спливу цього строку органи місцевого самоврядування не приймуть відповідного рішення, то згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» рішення про перейменування приймається головою відповідної міської (сільської, селищної) ради у тримісячний термін (у формі розпорядження), тобто до 21 лютого 2016 року.

У випадках, коли такі рішення не приймаються ні міською (сільською, селищною) радою та відповідним міським (сільським, селищним) головою - таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації, який зобов’язаний прийняти його у тримісячний строк - до 21 травня 2016 року.

Часто виникають питання щодо незручностей для громадян внаслідок зміни назви вулиці.

Законодавством не передбачено внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування, тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, а тому вони є чинними та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа.

В той же час, з власної ініціативи або у разі необхідності (продаж, дарування, тощо) власник майна (в тому числі земельної ділянки), відносно якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку із зміною назви чи перейменування вулиці (проспекту, провулку тощо) відповідно до рішення (розпорядження).

Перереєстрація також може проходити під час заміни паспорта, оновлення фотокарток, зміні прізвища тощо, тобто коли у людини виникає потреба.

Також відповідно до підпункту 8) пункту 2 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», проголосованого на засіданні Верховної Ради України 09.04.2015, реєстраційний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів».

Для міста статтею витрат на вирішення цього питання є виготовлення тільки нових табличок з назвою вулиці та печатки зі штампом.

Що ж стосується заміни таблички у приватному секторі, то це питання вирішує сам власник. Органи влади можуть йому лише рекомендувати змінити табличку.

Після цих беззаперечних фактів, можна з упевненістю сказати, що складність перейменування вулиці окремі необізнані люди свідомо перебільшують. А тут важливо більше, коли у кожного українця духовне і патріотичне збагачення стане первинним, тоді буде покращення і матеріальне. Наші діти та молодь, врешті-решт, повинні виховуватись не на тотальній брехні і перекрученнях, не на іменах активних борців з Незалежністю України, а на правді, на справжній історії України, вшануванні пам’яті, своїх земляків, Національних Героїв і видатних Українців.