Пенсійна реформа дала збій: введення другого рівня системи під загрозою

В Україні триває пенсійна реформа, і другий рівень пенсійної системи,  обов'язковий накопичувальний, повинен запрацювати 1 січня 2019 року, а усі відповідальні за його функціонування органи уряд повинен сформувати до 1 липня 2018 року. Цей строк визначений законом, але  в експертних колах і стінах Кабміну прогнозують: вони напевне будуть порушені.

Підстави для таких песимістичних прогнозів — відсутність оформленої у законопроект моделі, яку б підтримували і уряд, і громадськість, і основні кредитори України.

З початку 2018 року дискусії навколо запровадження другого рівня пенсійної системи зводилися до обговорення депутатського законопроекту №6677. У травні в нього може з'явитися конкурент: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила свою модель.

Так у чому ж особливості нової моделі, і чи має пенсійна реформа шанс на продовження у 2018 році?

У пошуку відповідальних

Восени 2017 року Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу, яка передбачає осучаснення пенсій з жовтня 2017 року і підвищення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію з 15 до 25 років з 1 січня 2018 року.

Через тиждень після цього уряд схвалив дорожню карту наступного етапу реформи — введення обов'язкового накопичувального рівня.

Другий накопичувальний рівень пенсійної системи передбачає, що працівники або роботодавці від їхнього імені, а в деяких системах і самозайняті особи, сплачують внески до накопичувального пенсійного фонду.

Внески обліковуються на індивідуальних рахунках. Накопичені внески інвестують у різні фінансові інструменти. Після виходу на пенсію учасник отримує право на одержання пенсії, яка обраховується з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу.

Досі обговорювався сценарій запровадження другого пенсійного рівня, прописаний у законопроекті №6677. Свого часу цей проект закону був головним конкурентом законопроекту про пенсійну реформу прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, але не знайшов підтримки в парламенті.

Через фінансово-інвестиційну складову другого рівня головним органом, відповідальним за його впровадження, є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку — НКЦПФР. За законом , комісія затверджує методику оцінки накопичених пенсійних активів, видає ліцензії компаніям з управління ними.

За погодженням з комісією затверджуються правила інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Також уряд визначив НКЦПФР головним виконавцем з розробки тематичного законопроекту.

Законопроект повинен був з'явитися наприкінці 2017 року, але не з'явився. Тим не менш, із 4-місячним запізненням комісія підготувала власну концепцію запровадження другого рівня.

Новий рівень — нова модель

Запропонована комісією модель — централізована, тобто передбачає існування одного адміністратора пенсійних активів. У цьому — головна відмінність моделі комісії від моделі, прописаної у законопроекті №6677.

Депутати пропонують децентралізовану модель, за якої адмініструванням внесків займатимуться обрані учасниками недержавні пенсійні фонди.

«Багато країн світу усвідомили недієздатність децентралізованої моделі пенсійної накопичувальної системи. В Україні видатки на адміністрування чинного третього рівня за останні десять років «з'їли» 30-40% накопичень», -  пояснив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

За його словами, в реформуванні своїх пенсійних систем Чилі, Польща, Великобританія пішли шляхом запровадження пенсійних систем, які суттєво мінімізують видатки на адміністрування.

«Наша концепція передбачає централізацію лише адміністративних функцій. Це не означає «одержавлення». Це означає створення одного адміністратора з незалежною наглядовою радою і здійснення обліку учасників в одному місці», - зазначив Хромаєв. Він додав, що така модель дозволить оптимізувати видатки на адміністрування і вирішити проблему проїдання пенсійних накопичень.

Хто і як управлятиме накопиченнями?

НКЦПФР пропонує створити Накопичувальний фонд, НФ, як окрему юридичну особу — неприбуткову організацію. Операційний нагляд за діяльністю фонду виконуватиме Рада, а операційні функції — Адміністративний офіс. Пенсійний фонд надаватиме НФ послуги з персоніфікованого обліку учасників.

Пенсійний фонд збиратиме дані, а Накопичувальний фонд розпоряджатиметься внесками. НФ і Рада не матимуть доступу до персональних даних учасників. Кошти НФ передаватимуться компаніям з управління активами — КУА.

КУА відповідатимуть певним критеріям. Критерії стосуватимуться якості операційних процесів, ризик-менеджменту, кваліфікації персоналу, прозорої структури власності, контролю за конфліктом інтересів, якості надання послуг, відсутності грубих чи системних порушень законодавства за останні роки.

«За результатами відбору доступ до управління пенсійними активами отримає небагато компаній — п'ять-десять. Це будуть компанії з репутацією, які працюють за високими стандартами», — уточнює Хромаєв. Зберігатися пенсійні активи будуть у банках, ліцензованих для роботи з другим рівнем.

Який алгоритм дій українців?

Учасники другого накопичувального рівня — громадяни, які працюють. Вони визначаються з вибором КУА та укладають контракт з Пенсійним фондом.

Учасники мають право будь-коли міняти КУА. З четвертого року роботи другого рівня вони обирають свої інвестиційні портфелі, тобто активи, у які КУА вкладуть їх накопичення для отримання доходу.

Громадяни, які не оберуть КУА, будуть автоматично розподілені між іншими КУА, вповноваженими для роботи з другим рівнем. За попередніми оцінками комісії, самостійно компанію для управління активів оберуть не більше 2% українців, решта 98% потраплять до системи автоматичного розподілу.

Що будемо накопичувати?

Це головніше питання при введенні накопичувальної пенсійної системи.

За законом, до накопичувального рівня відраховуватиметься частина єдиного соціального внеску. Після зниження ставки ЄСВ удвічі та збільшення дефіциту пенсійного фонду до 141 млрд грн для України цей варіант неприйнятний. Він означає діру в бюджеті і ще більше зростання дефіциту ПФ.

Альтернативний варіант — розширення бази оподаткування або введення нового податку чи внеску, який і буде накопичуватися. Внески можуть сплачувати або робітники, або роботодавці, або і ті, і ті.

Комісія пропонує сплачувати внески робітникам. У перший рік розмір внеску становитиме 2% від зарплати. Кожен наступний рік розмір внеску збільшуватиметься на 10% від темпу приросту заробітної плати. Внесок буде зростати лише тоді, коли зростає середньорічна зарплата.

Для фізосіб-підприємців внесок буде фіксованим залежно від обороту та категорії і прив'язаний до мінімальної зарплати. За розрахунками комісії, внеску 15% від зарплати вдасться досягнути через 17 років після старту накопичення.

В Україні діє третій рівень пенсійної системи — добровільний накопичувальний. Його обсяги невеликі: 2,47 млрд грн у 2017 році. Передбачається, що із запуском другого рівня обсяги пенсійних накопичень суттєво зростуть.

Як це вплине на добробут українців?

Одна з цілей введення обов'язкового накопичувального рівня — створити додаткове джерело фінансування пенсій та не допустити падіння коефіцієнту заміщення. Останній відображає рівень заміни зарплати пенсією. У світі стандартний рівень КЗ — 40%, тобто пенсійна виплата замінює 40% зарплати.

Наслідок ухваленої у жовтні пенсійної реформи — поступове падіння КЗ через підвищення страхового стажу та зміну підходів до оцінки одного року стажу. Падіння КЗ при високій інфляції означає підвищення рівня бідності пенсіонерів. Це був один з моментів, за який реформу жорстко критикували.

За розрахунками НКЦПФР, чоловіки — учасники другого рівня, які сплачуватимуть внески протягом 30 років, зможуть збільшити КЗ від 10,2% до 21,7%, жінки — від 7,3% до 15,4%.

У що інвестувати накопичення?

Це ще одне дискусійне питання щодо запуску другого пенсійного рівня. Даний рівень передбачає, що накопичення вкладатимуться в інструменти, які будуть гарантувати певну дохідність через десятки років, і чию дохідність не «з'їсть» інфляція. НКЦПФР пропонує такі опції щодо інвестування.

В ОВДП можна вкласти 100% накопичень. В інструменти грошового ринку — максимум 50%, але не більше 10% вартості пенсійних активів одного банку.

В акції на біржі — максимум 40%, але не більше 10% вартості пенсійних активів в акції одного емітента. У корпоративні облігації на біржі — максимум 40%, але не більше 10% вартості пенсійних активів в акції одного емітента.

У цінні папери іноземних емітентів — максимум 10%, але не більше 5% вартості пенсійних активів в акції одного емітента.

Учасникам другого рівня планується запропонувати три типи портфелів: консервативний, поміркований, активний. Кожен з них матиме свій інвестиційний режим роботи. У перші роки функціонуватиме лише консервативний портфель , потім з'являться інші.

«Консервативний портфель складатиметься з більш стабільних інструментів з фіксованою дохідністю банківських депозитів. Активний — з більш ризикованих інструментів, наприклад, акцій», — пояснює різницю Хромаєв.

Автор
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Изложение
0/12
Актуальность
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов