В Краматорске Укрпочта наградила подростка, написавшего письмо Богу

Шестиклассник  Краматорской школы  № 25 Федор Нагорный стал победителем в региональном конкурсе "Напиши письмо и расскажи о мире, в котором тебе бы хотелось вырасти", объявленном Укрпочтой.

Сегодня в школе состоялось торжественное награждение победителя, передает «ТЕХНОПОЛИС».

В актовом зале школы ученика, переехавшего в Краматорск из Донецка, поздравили и учителя, и дети. Главным подарком для Федора стали грамота и пятьсот гривен от «Укрпочты», которые ему пришли вручить директор Центра почтовой связи № 7 Наталья Бологан и инженер по маркетингу Алина Онищук.

Кроме того, узнав, что Федор увлекается моделированием, почтовики подарили мальчику подписку на журнал «Юный моделист-конструктор».

Федор - талантливый и всесторонне развивающийся мальчик. Это подтвердила его классный руководитель Татьяна Александровна Ольховая. По ее словам, мальчик играл в оркестре в Донецке, играет и здесь, в Краматорске. Причем, играет на нескольких инструментах – на домре, гитаре и фортепиано.

Мама Федора, Диана Нагорная, поблагодарила всех – и школу, и представителей «Укрпочты».

- Спасибо всем вам, спасибо большое, - сказала она и, практически не скрывая слез, добавила: - Но так хочется домой, в Донецк. Мы жили на Путиловке. Это недалеко от аэропорта, поэтому я даже не знаю, что там от нашего жилья осталось. Спросить не у кого – соседи, с которыми мы поддерживали связь, выехали… Когда по телевизору показывали сюжет про взрыв на шахте Засядько, я увидела мельком, что наш дом вроде цел. 

А вот и текст письма, благодаря которому Федор стал победителем:

"Небесна канцелярія

Господу Всевишньому до запитання

 Світ, в якому мені хотілося б вирости.

Здрастуй, Боже! Пише тобі Федір Нагорний. Мені дванадцять років. Другий рік я хворію на цукровий діабет (пам’ятаєш, що останнього часу я звертаюсь до Тебе все частіше).

Ми з родиною жили щасливо в Донецьку до минулого року. Я навчався в Донецькій гімназії №70  -   найкращій школі у світі. В мене було багато друзів, я грав в оркестрі на домрі в музичній школі та відвідував кружок авто моделювання. Все це було в минулому, поки в наше життя не  прийшла…. Війна. З червня ми змушені були залишити наш дім і до теперішнього часу я бачу його тільки уві сні. Зараз, Боженько, я живу у бабусі з дідусем в Краматорську; у них мені дуже затишно, але все ж таки так хочеться додому…

Я часто уявляю собі світ в майбутньому. Перш за все, це світ, в якому немає самого більшого зла - війни; це світ, де сміються діти, де люди привітні один з одним, де немає хвороб, які вбивають, де навкруги тебе - чистота та краса. Боже,сподіваюсь, Ти допоможеш мені знайти в цьому світі гідне місце; здійсниться моя мрія - і я стану ветеринаром, бо вважаю, що брати наші менші потребують захисту та допомоги. Я уявляю, як у світі мого майбутнього у кожної людини, яка сумлінно працює на благо своєї Батьківщини, є можливість мандрувати різними країнами та дивуватися красою Твоєю, Боже,творінь.

В цьому світі кожна дитина буде жити у родині, відчувати тепло та турботу материнських очей та батьківських рук. Чисте повітря, смачна та корисна їжа, здорові та щасливі люди, мир, злагода та краса - хіба це не рай? Але рай цей може бути на Землі. І я, Федір Нагорний, звичайна дитина, звертаюсь до Тебе, Господи, з молитвою:

      Боже, великий, єдиний,

      Нам Україну храни,

      Всі свої ласки, щедроти

      Ти на народ наш зверни.

      Дай йому волю, дай йому долю,

      Дай доброго світа!

      Щастя дай, Боже, народу

     На многіє, многіє літа!

Знаю,Ти почуєш моє прохання, і світ в майбутньому стане саме таким, яким я його собі уявляю.

                                                                   З повагою та любов’ю Федір.

 30.01.2015р.".