Колабораціонізм в Україні. Кого суди відправлятимуть до в'язниці, а хто з поплічників РФ уникне покарання

Під час війни в Україні частина громадян стала на бік Росії і почала активно допомагати ворогові. Правоохоронці на регулярній основі висувають звинувачення таким особам і суди виносять їм вироки. Про які злочини йдеться і як випадково не стати колаборантом - нижче в нашому матеріалі.

Зрадник, колаборант і терорист. Які форми співпраці з РФ фіксували в Україні

Агресія Росії проти України розпочалася ще 2014 року і низка територій залишилися в окупації. На них було створено фейкові "органи влади", керівні "посади" в яких обійняли українці за паспортом. Щодо таких осіб Служба безпеки України відкрила сотні кримінальних справ, частину з них вдалося затримати, але більшість перебуває поза зоною досяжності правоохоронців.

Також росіяни з 2014 року намагалися воювати проти України не публічно, а руками місцевих бандформувань, які називалися по-різному - від "ополчення Донбасу", до "народної міліції". Окрему увагу варто приділити чиновникам і силовикам, які попри присягу, дану Україні, перейшли на службу в Росію.

Кримінальний кодекс України має кілька статей, які можна було б зібрати в один розділ - злочини проти нацбезпеки країни, однак їх все ж розрізняють за юридичними аспектами. Ось деякі з них:

Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (звинувачення в таких злочинах висувають особам, які займалися проведенням незаконних "референдумів");
Стаття 111. Державна зрада (за такими статтями зазвичай проходять колишні чиновники або ж співробітники органів правопорядку);
Стаття 111-1. Колабораційна діяльність (ця стаття з'явилася лише 2022 року, але в Україні вже вдалося виявити тисячі колаборантів);
Стаття 258-3. Створення терористичної групи чи терористичної організації (ця стаття поширюється на бойовиків з "ДНР" і "ЛНР", які беруть участь у бойових діях проти Сил оборони України);
Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ця стаття схожа з попередньою, однак відрізняється тим, що розслідуванням займаються представники Нацполіції, а не Служби безпеки);
Стаття 436-2. Виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (ця стаття також з'явилася вже після повномасштабного вторгнення РФ).

Топ-зрадники з Донецької області. Яка доля їх спіткала

Питання покарання зрадників і посібників Росії можна розділити на дві категорії, одна з яких стосується осіб на підконтрольній території, а інша - людей в окупації. Якщо останній категорії може "світити" лише заочний вирок, то особам на підконтрольній території загрожує фактичне покарання, а саме в'язниця. Однак це не завжди закінчується саме так.

До прикладу екс-мер Слов'янська Неля Штепа у 2014 році підтримала бойовиків так званої "ДНР" і після звільнення міста була затримана. До 2017 року вона перебувала в СІЗО, а весь цей час суд слухав її справу, але потім її відпустили під домашній арешт, а самі слухання переносилися з одного суду в інший. Вироку в її справі немає й досі.

Її колега з Торецька Володимир Слєпцов також потрапив у поле зору правоохоронців за аналогічними звинуваченнями, його також судили за співучасть у проведенні "референдуму", потім він нібито погодився на обмін, але в останній момент передумав. Тоді суд випустив його із СІЗО, і Слєпцову вдалося втекти, наразі суд не розглядає його справу, а сам екс-мер Торецька перебуває в розшуку.

Цікавою виявилася доля Романа Лягіна, який у 2014 році був так званим "головою ЦВК ДНР" і проводив незаконний референдум у Донецькій області. Згодом бойовики відправили його у "відставку" і він нібито виїхав у Росію, а вже 2019 року його затримали в Україні. Відтоді він перебуває в СІЗО і його звинувачують у держзраді, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та низці інших злочинів. Але на поточний момент вироку у справі Лягіна немає.

Окупанти в Донецьку ще 2014 року обладнали катівню на території арт-центру "Ізоляція", де утримувалися десятки людей. Керувати цим "закладом" зголосився Денис Куликовський, він же займався катуванням затриманих. У 2021 році його затримали в Києві й одразу ж відправили в СІЗО. Нещодавно суд засудив Куликовського до 15 років в'язниці.

Однак більшість зрадників перебуває на окупованій території. Ватажок так званої "ДНР" Денис Пушилін перебуває в розшуку з 2014 року, а лише наприкінці 2023 року суд заочно засудив його до 15 років в'язниці.

Голова "Народної Ради ДНР" Артем Жога раніше був не надто відомим, але після 2022 року став частіше з'являтися на екранах пропагандистів і нещодавно особисто просив диктатора Володимира Путіна "переобратися" на новий термін. З 2017 року він перебуває в розшуку в Україні, а за останній час правоохоронці висунули Жозі ще низку підозр.

Статистика розслідувань і скільки осіб уже в тюрмах

Українські правоохоронці ретельно документують злочинну діяльність зрадників в окупації та на підконтрольній території України. І йдеться не лише про верхівку так званої "ДНР", а й про рядових колаборантів. Підозри висувають "поліцейським", "пожежникам", "директорам шкіл", пропагандистам із "місцевих ЗМІ". На підконтрольній території СБУ шукає коригувальників російських ударів і навіть тих, хто в соцмережах публікує антидержавний контент.

Донецька обласна прокуратура повідомила нам, що в перший рік повномасштабної війни вели:

понад 5200 кримінальних справ за фактом посягання на територіальну цілісність України;
майже 200 сотні справ щодо держзради;
понад 560 розслідування за фактом колабораційної діяльності;
майже 100 кримінальних справ через участь у терористичній організації;
майже 160 справ через участь осіб у незаконних збройних формуваннях;
понад 50 справ за фактом заперечення збройної агресії РФ.

За минулий рік та перші три місяці поточного прокуратура зафіксувала найбільший приріст у справах про колабораціонізм. У СБУ нам повідомили, що найбільше справ на Донеччині розслідують за фактом посягання на територіальну цілісність країни, потім - за колабораціонізм, а на третьому місці стоять справи держзрадників.

У Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту України нам розповіли, що за вищезазначеними статтями відбувають покарання 75 осіб із Донецької області та ще 82 особи перебувають у СІЗО (кримінальні справи щодо них ще розслідують або слухають у суді).

Чи всі чиновники в окупації вважатимуться колаборантами

Юридичне поняття колабораційної діяльності з'явилося лише після початку повномасштабної війни в Україні в 2022 році і передбачає різні види покарання, від незначних заборон до довічного ув'язнення. Сама стаття складається з восьми частин і стосується різних видів діяльності, від заперечення агресії проти України та вчинення пропаганди в освітніх установах до інформаційної роботи на користь ворога та служби в судах окупантів.

Чи означає це те, що всі, хто працюватиме на окупованих територіях, будуть колаборантами? У суспільстві назрівало питання про покарання для медиків, вчителів чи рятувальників, які працюють у незаконно створених органах влади на захоплених територіях. Адже з одного боку вони працюють на окупантів, а з іншого - вони надають базові послуги для цивільних мешканців. Питання дискусійним залишається і на поточний момент.

У Міністерстві охорони здоров'я України пояснювали, що медики можуть продовжувати працювати в профільних установах на захоплених територіях і навіть брати в окупантів необхідне для роботи обладнання. Однак якщо медик захоче добровільно співпрацювати з росіянами, очолити такий заклад або ж публічно висловлювати свою підтримку - то тоді правоохоронці можуть відкрити кримінальну справу.

Схожі рекомендації отримували і працівники сфери освіти, однак тут ситуація буде складнішою, адже частина вчителів вестиме уроки російської мови та літератури, а також історії Росії, і тоді буде складно розрізнити, чи робила це людина під тиском окупантів, чи з власної волі. На деокупованих територіях Харківської та Херсонської областей низка таких вчителів вже отримали вироки, хоча там йшлося про тих педагогів, які свідомо вирішили очолити школи та співпрацювали з окупантами.

Хто з колаборантів може уникнути покарання

Адвокат "Платформи прав людини" Євген Воробйов у коментарі виданню повідомив, що законодавство передбачило положення, які дають змогу уникнути суворого покарання або відповідальності загалом. Приміром вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність визнаються як обставина, що пом'якшує покарання.

"Поліцейські" або "прокурори" в окупації можуть уникнути покарання взагалі, якщо в суді буде представлено докази того, що їх під тиском змусили обійняти такі посади. Для цього може виявитися достатньо навіть показань свідків.

Також, за його словами, в Україні немає покарання для осіб, які мають профілі в підсанкційних соціальних мережах "Вконтакте" або "Одноклассники", а отже вони можуть спокійно і далі ними користуватись.

Адвокат повідомив, що питання у правоохоронців точно можуть з'явитися до осіб, які займаються проведенням незаконних "виборів" або отримують паспорти РФ. При цьому Воробйов зазначає, що згадане законодавство вочевидь адаптуватиметься під обставини, оскільки на сьогодні воно є недосконалим.

"Відтак є підстави припускати, що ст. 111-1 КК України буде відредагована під реалії деокупації території, тобто вірогідно буде щось на кшталт амністії і т. д. осіб, які працювали на державу-агресора або вели там бізнес, отримали паспорт тощо", - сказав юрист.

Чи можуть поплічники Росії добровільно здатися українській владі в полон

В Україні вже після початку антитерористичної операції почали опрацьовувати сценарії можливої амністії для осіб, які добровільно б здалися в полон або визнали свою провину в злочинах проти нацбезпеки країни.

Суди неодноразово виносили "м'які" вироки для осіб, які визнавали свою провину. Вони отримували іспитовий термін у 2-3 роки, який передбачав, що людина не порушуватиме закон у зазначений термін і буде повністю звільнена від відповідальності.

Уже 2015 року Служба безпеки України запустила програму під назвою "На тебе чекають удома", яка передбачає повернення на підконтрольну Україні територію громадян України, які добровільно відмовилися від участі в терористичних організаціях "ДНР" і "ЛНР".

Узяти в ній участь могли особи, які готові були добровільно відмовитися від участі в терористичній діяльності та співпрацювати з правоохоронними органами України, не брали участі в убивствах, тортурах, зґвалтуваннях та інших тяжких злочинах і мали щире бажання виправити власні помилки чесною працею на благо країни. За кілька років нею скористалися сотні осіб.

Невідомо, чи працює ця програма на поточний момент, проте частково її роль може замінювати інший державний проєкт під назвою "Хочу жити". Він спрямований насамперед на російських солдатів, яким Україна пропонує добровільну здачу в полон, замість загибелі на полі бою. Частина українців на захоплених територіях була насильно мобілізована до лав окупаційних військових формувань і відправлена на передову. Тому фактично ця програма також адресована і для таких українців.

Усі охочі можуть зв'язатися через Telegram та WhatsApp для отримання подальших інструкцій за номерами: