Олег Сосой: Краматорск выигрывает благодаря коллективу

Головний тренер краматорського ДЮКФП-2  в интерв'ю ФБУ розповідає, чому у проблемному регіоні діти прагнуть займатися баскетболом, а ті, хто вийшов з нетрів "Чорнобиля", не тільки перебувають на олівці у тренерів кадетської збірної України, а й можуть і на титул Чемпіонів України замахнутися. Олег Сосой виявився чудовим співбесідником, тому перед вами повна картина баскетбольного життя, яке пульсує у депресивному, за багатьма ознаками, місті. Чому б йому не пробудитися завдяки баскетболу?

- Краматорськ має великі баскетбольні традиції. Ще за радянських часів у нас були гравці не лише збірної України, а й СРСР. Брати Клюєви, брати Гарбузи, Антоненки, Бережний, Васильченко – це гравці суперклассу, які грали у вищій лізі  СРСР. У нас ці традиції залишилися, і та плеяда тренерів, яка зараз працює, пам'ятає славну історію і сприяє примноженню цих традицій. Врахуйте бажання дітей, коллективу, який у нас зараз працює. За останні вісім років нам є чим похвалитися. Наші хлопці 1995, 1997 рр. Були багаторазовими чемпіонами України, вигравали спартакіади, універсіади, є гравцями збірної України. І на тлі тих гравців ця команда хлопців 2000, 2001 р.н. має орієнтир, куди рухатися і, відповідно, шанси на успіх. Два хлопця на сьогодні є кандидатами до збірної U-16. Потраплять, не потраплять, то вже інша справа, але в усякому разі спробувати себе у збірній вони вже мають можливість.

- Андрій Харчинський (головний тренер збірної України U-16 – ред.) запрошував їх на збори взимку?
- Так. Сьомого номера, капітана команди Данила Маляренка і шістнадцятого номера Степанова Богдана. Вони потрапили у 15 гравців збірної, думаю, їх запросять до команди і влітку. Намагатимуся, щоб їхній технічний запас на момент зборів був більш різноманітним.

- А 11-й номер Зайков? Теж вирізняється своєю грою.
- Зайков Олександр трохи молодший гравець. Він 2001-го року народження. І тому його зірка має зійти наступного року, коли формуватиметься збірна U-16 по 2001-му року. Вже сьогодні він демонструє гарну гру і не випадає зі складу, є конкурентоспроможним у порівнянні з хлопцями 2000-го року.

- Ну ось ми бачимо, граєте з благополучним Львовом і так його затиснули (перемогли у 5-му турі 91:20 - ред.), що не дозволили півтори чверті щонайменше закинути у ваш кошик бодай м’яча.
- Я колись сам вчився у Львівському Інституті Фізкультури, грав за це місто, і воно для мене є найулюбленішим містом. У мене відклалися у пам’яті два найкрасивіших міста, у яких довелося грати – це Рига і Львів. Так останнє ще є й найулюбленішим містом. Кажу від душі. Але навряд чи моя любов до Львова пов’язана з цим результатом. Це ж спорт. У мене там лишилися друзі, ми підтримуємо стосунки. І тут немає ніякої упередженості.

- Як вам вдається збирати таких хлопців у прифронтовому місті?

- Скажу вам, що навіть коли у нас були усі ці важкі часи, наша команда два місяці, що ми були під окупацією, тренувалися день за днем. Бажання йшло від хлопців. А я лише сприяю йому.

- Ви шукаєте цих хлопців по школах?
- Ну ось взяти, скажімо Данила Маляренка. Я працюю на базі середньої школи №16. У нас тренуються діти з усього міста – 12, 16, 24, 25 школи… Їх можна перелічувати ще. Я зібрав їх по школах. Ходив по класах, запрошував, спочатку було 30-35 гравців. І так потроху я ліпив команду і у підсумку зібрав те, що зараз маємо. Ви бачите, ми одні з найкращих. Не усі змогли приїхати на київський тур. Але я вважаю, колектив зібрався гарний, ми працюємо у цьому колективі вже 5 років. Тому і результат з’являється. Хоча, звичайно ж, для будь-якого тренера це не межа. Завжди тренер матиме претензії до гравців. Але у деяких з них є баскетбольне майбутнє. У таких, як Маляренко, Степанов, Тронза, Зайков … якщо вони захочуть займатися баскетболом професійно. А справа тренера – вважаю, будь-яку справу треба робити добре, або не робити взагалі. Завдяки нашому колективу, який зібрався у Краматорську, напевно і є цей результат. І діти до нас йдуть – з цим проблем нема.

- Ви що, селекцію проводите? Усі ваші хлопці високі, підтягнуті!
- Я б не сказав. У нас у Краматорську нема надто "великих". Міша Тронза у нас найбільш високий, 2 метри зросту, він 2001-го року, я вважаю, у нього є майбутнє у баскетболі, але фізично ще слабенький, але тим не менш шанси має піти шляхом Михайлюка, який зараз грає в Америці. Усе залежить від колективу і бажання. Буде бажання, буде прагнення – вдасться усе.

- Добре, що Краматорськ залишився по цей бік лінії зіткнення?
- Діти є діти, багато з них не може второпати, що відбувається, і для дорослих, скажу вам, це складно. Скажу, що нам дуже пощастило, що ми живемо трохи подалі від тієї м’ясорубки, що знаходиться за блокпостами. Напевно, завдяки державній політиці ми тут в Україні залишилися, сподіваюся, повернуться усі наші території в Україну, у мене багато друзів там лишилися.

- Ви з ними контактуєте?
- Обов’язково. Контактую з усіма. Зв’язків ми не втрачаємо. Хто дивується, хто не може зрозуміти. Усі мої друзі – у галузі спорту. До політики вони не лізуть, але знаю, що нічого доброго там поки не відбувається. І думаю, відбуватися не може, тому що держави там нема. А де нема держави, нема порядку. Ніхто там розмов не веде про якесь приєднання до Росії, усі просто в очікуванні, що повернеться справжня влада. І Україна буде Україною. Тому що усі мої друзі грали у різних складах збірної України і поза Україною вони себе не бачать.

- Ви за свій рахунок приїхали до Києва? Львів, наприклад, за рахунок батьків. Їхній тренер каже, що тільки п’ятеро здали гроші…
- (Посміхається) По-різному буває. Звичайно ж, без допомог батьків не обходиться. Але і місто нам допомагає, управління освіти, і обласний спорткомітет допомагає, і без батьків ми нікуди не подінемося. Де, хто, що може, тим і допомагає. Ось і з харчуванням нам допомагають люди. Сказали, якщо команда потрапить у фінал, нас повністю профінансують.

- Хто це пообіцяв?
- Наш обласний спорткомітет. Усі хлопці високі, потребують посиленого харчування. Навіть в армії, пам’ятаєте, вище за 1м90 вже надавався подвійний пайок. Хлопці молоді, ростуть, їм треба харчування якісне і повноцінне, інакше не буде ніякого баскетбольного майбутнього, бо це здоров’я.

- Їхні батьки цим питанням займаються?
- Так. Я прихильник посиленого харчування. У нас деякі батьки не дуже розуміються на тому, як треба годувати дітей. Пепсі-Коли, Кока-коли, чіпси і інші сухарики – я противник усього цього. Харчування має бути здоровим – це каші, фрукти, овочі, м’ясо. Саме цільне м’ясо, а не якісь там напівфабрикати-ковбаси.

- Є мета у команди виграти Чемпіонат? Уявляєте, тривожний прифронтовий Краматорськ і виграє Чемпіонат України?
- Звичайно, будь-яка команда, будь-який тренер хочуть перемогти і у гравців є бажання бути чемпіонами. Це нормальне явище, але усі не можуть бути переможцями. Той факт, що Краматорськ присутній у фіналі Чемпіонату – вже успіх і певною мірою сенсація. Коли такі гранди, як Одеса, Київ, Дніпропетровськ, Южний, Ужгород, Львів ( Олег Сосой назвав це місто – ред.) будуть у фіналі і серед них – Краматорськ. Невеличке місто. Для нас цей результат – гарний. У нас цього року взагалі дуже добре. Ми граємо і 2000 роком, і 2002-м, і 2003-й потрапив до Топ-12. Дружківка, команда 2002-го року потрапила до Топ-12. Маріуполь по 2000-му року теж у Топ-12. Теж команда дуже добра і теж має шанси потрапити у Топ-8. То ж, може у фіналі з Донбасу будуть дві команди – Маріуполь і Краматорськ. То ж, краматорський і донецький баскетбол живий, живе, і я думаю, все буде гаразд у нас.

- А яке у вас баскетбольне минуле?
- Я сам вихованець краматорської школи. Пройшов армію, колись був гравцем дублюючого складу донецького Шахтаря. Тренував нас тоді Ємець. А головним тренером був Власов. І ось тоді, у 16 років, мене запросили у дублюючий склад донецького Шахтаря. Був 86-й рік. Шахтар тоді виграв Кубок СРСР і нас тоді запросили. Я був тоді капітаном команди донецької області. Але травма у 18 років завадила мені продовжувати кар’єру. Але пройшов армію, закінчив інститут ізкультури у Львові і повернувся до Краматорська тренером, з 1994-го року працюю тренером, з 1999-го року працюю директором спортивної школи №2.

- Вона має свій зал?
- Працюємо у спортзалі загальноосвітньої школи №16. Вона у нас розташована у мікрорайоні Лазурний. Її прозвал Чорнобиль, оскільки почали будувати мікрорайон у 1986-му році, коли вибухнув Чорнобиль. Тому у народі він чомусь зветься не Лазурний, а "Чорнобиль". Так вно для всіх і є. І ось у 1991-му році у Краматорську побудували останню школу, ось цю.

- Після цього шкіл не будували?
- Нічого не будували. У нас після цього нічого взагалі у Краматорську не будували. І ось це найбільш прикро. Коли нема будівництва, місто починає вимирати. Люди їдуть, заводи скорочують, хоча колись Краматорськ був індустріальним центром не тільки країни, а й Радянського Союзу. Такі заводи, як Новокраматорський з-д, Старокраматорський з-д, завод станкобудування, енергомаш, металургійний комбінат Куйбишева, це буди дуже потужні заводи, зараз йдуть скорочення, зараз мізер залишився. На НКМЗ за радянських часів працювали 45 тисяч людей, третина міста, то зараз і шести тисяч вже не нараховуємо.

- Так що із залом, де ви тренуєтеся?
- Спортивник комплексів у Краматорську взагалі немає, а у цій школі – сучасний зал. Був поперечний, ми йго своїми силами відремонтували, зробили стандартний баскетбольний зал по центру. Спортивний майданчик 28 на 15 м. Як положено. Зробили ферми, самі з хлопцями зварили, і підтримуємо усе у належому стані. Табло у нас є, ми там проводимо усі обласні змагання, і чемпіонат України ми там приймали у цьому залі по 95-му року, по 97-му. Усі Спартакіади школярів ми там приймали. Директор школи і управління освіти нам завжди йдуть назустріч. Нам часу виділяють, скіьки треба, і школа сприяє розвитку.

- У вас навіть краще становище, ніж на західній Україні, Микола Попадюк, голова Чернівецького осередку ФБУ, розповідав, що увесь час у залах м’яча катають ментура, прокуратура, орендують його, і знайти час для баскетболу важко.
- У нас така ж картина, я воюю з усіма, і СБУ, і менти, бізнесмени, але поки що справляюся. У мене окрім баскетболу ще види спорту – і футбол, і волейбол, і бокс, і настільний теніс. У Спортивній школі. У мене займаються, у нас не ДЮСШ, а Дитячо-юнацький спортивний клуб, який відноситься до управління освіти. І займаються більше тисячі дітей. У мене 38 тренерів працюють. У 20-ти школах ми проводимо заняття. Своєї бази ми не маємо, усе на базі шкіл. Наш клуб в області такий єдиний.

- Він якусь назву має?
- Це ще було придумано у 1989-му році, його було створено на підтримку ДЮСШ. Його завдання – працювати на базах шкіл. І саме допомагати фізичному вихованню, проведенню усіх заходів серед школярів.

- І тепер ви до цієї школи прив’язалися і до вас ходять тисячу дітей.
- Баскетболом у мене займаються, у другій школі, у п’ятій, шостій, восьмій, дев’ятій, 15-й, 16-й, 17-й, 18-й, 24-й, 25-й, 34-й. У нас там працюють тренери з баскетболу. Саме від нашого клубу. Хтось працює, як основні співробітники, я ще залучив вчителів фізкультури. У кого спеціалізація баскетбол, вони працюють у мене на півставки. І забирають дітей. Ось зараз ми проводили першість міста по трьох вікових групах. У нас зібралися команди 15-18 шкіл. Зараз ми по цьому віку 10-11 класи, проводили у 16-й школі фінал. І я вам скажу, популярність баскетбола у Краматорську поспорить навіть з футболом.

- А ці хлопці – так звана вершина піраміди.
- Так, це вершина. З 1100 дітей, які у нас займаються спортом, 400 займаються баскетболом. У мене навіть з Дніпропетровська хлопці запитують, як вам це вдалося. А усе це завдяки колективу. Нема у нас такого, що хтось тягне ковдру на себе. Ось Харків – чудове місто, традиції які баскетбольні, і досі не маємо команди Суперліги. А усе через те, що тренери тамтешніх ДЮСШ рвуть кожний на себе. Кожний хоче щось мати. Я їм кажу – хлопці, так нічого не буде. І ми б ніколи не мали наших чемпіонів у Краматорську, якби кожний тренер намагався працювати сам по собі. Такого нема. У нас усі тренери разом, навіть ми можемо збирати малечу, один доводить цю збірну і ми ніколи не кажемо, це його дитина чи його. Якщо у дитини у Краматорську є результат, його доводить будь-який тренер. Напевно тому і є результат.

краматорск спорт баскетбол
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
298 просмотров в январе
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
На дорогах Донецкой области наблюдается гололедица. Из-за сложной ситуации на дорогах, спасатели области неоднократно привлекались для оказания помощи водителям, сообщает ГСЧС. Так, 20 января в 08:44 на телефон Службы спасения «101» поступило сообщение о том, что на бульваре Краматорском в Краматорске застрял грузовой автомобиль. Бойцы 12-го Государственного пожарно-спасательного отряда, прибывшие на место происшествия, с помощью буксировочного троса и авт...
Общество
За даними Гідромецентру очікуються значні опади у вигляді дощу та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Поліція Донеччини закликає водіїв та пішоходів неухильно дотримуватися вимог Правил дорожнього руху. Про це повідомляє поліція Донеччини. На півночі регіону сніжить, в інших частинах Донеччини – дощ та туман. Температура коливатиметься від +2 до -8 градусів вночі. Пориви вітру досягатимуть 12 м/с. На дорогах ожеледиця. Шановні учасники дорожньог...
Общество
В связи с расширением штата, сайт 6264 ищет менеджеров по продажам. Если Вы готовы работать на результат, если уверены в своих силах и чувствуете в себе потенциал «гения» продаж, тогда Вам непременно к нам. Нас не пугает отсутствие опыта, мы готовы всему обучить, главный критерий— огромное желание расти и развиваться в продажах. Требования к сотруднику: - желание зарабатывать - умение убеждать и работать с клиентами - целеустремленность и инициативность -...
Политические новости
«Очередное повышение тарифов при ограничении доступности субсидий приведет к рекондному росту задолженности за жилищно-коммунальные услуги». Об этом заявил кандидат в президенты от ОППОЗИЦИОННОЙ ПЛАТФОРМЫ – ЗА ЖИЗНЬ Юрий Бойко, комментируя рост долгов населения. «Уже сейчас задолженность за жилкомуслуги составляет более 47 млрд грн, причем только за ноябрь она выросла на 7,8 миллиардов. Такого роста задолженности не было никогда. А после очередного повышен...
Происшествия
Из-за сложных взаимоотношениях в семье 15-летняя школьница местной школы в течение суток родителям не сообщала свое местонахождение, она выключила мобильный телефон и скрывалась у подружек. 18 января в 21.30 часов на линию "102" обратилась 35 летняя жительница Краматорска которая сообщила, что она потеряла связью с дочерью, которая пошла к подруге еще 17 января. Девушка неоднократно уже оставляла место проживания, однако, где она находится в настоящее врем...
Общество
Протягом 2018 року до фіскальної служби Донеччини платниками області подано майже 882 тисячі декларацій, звітів, розрахунків, як в паперовому, так і в електронному вигляді. При цьому із року в рік все більше платників Донеччини надсилають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку. Так, у 2018 році вже 80% документів всієї звітності надійшло електронним шляхом, в тому числі через Електронний кабінет платника, проти 73% минулого року. Найбільше звітів...
Общество
Общеобразовательная школа I-III ступеней № 18 - одна из старейших в городе. За годы своего существования школа значительно увеличилась, выросло и количество учеников. Из-за нехватки достаточного количества учебных классов, дети вынуждены были учиться в две смены. Чтобы решить эту проблему, было принято решение о переоборудовании здания, в котором находятся мастерские, под учебные классы, сообщает горсовет. Благодаря сотрудничеству городской администрации,...
Розыгрыш!
В понедельник, 28 января, в 18:00 в Краматорске в ДКиТ «НКМЗ» будет показан музыкально-поэтический спектакль «Порвали Парус. Высоцкий».  Спектакль посвящен великому поэту, актёру и гению, чьи стихи и песни по сей день касаются наших сердец. Каждый найдёт в нём себя, что-то своё... согревшись от жара вечно летящей кометы — Владимира Семеновича Высоцкого. Описывать подобные вещи, как и талант самого поэта, лишнее...нужно самому окунуться в этот художественны...
Политические новости
20 января в Запорожье прошел Форум за мир и развитие, объединивший более 5000 участников – представителей деловых, промышленных кругов, профсоюзов и работодателей страны, общественных деятелей. Это крупнейший подобный форум, начиная с 2012 года. В ходе Форума участники высказались в поддержку народного депутата Александра Вилкула как единого кандидата от оппозиционных и миролюбивых сил Украины на предстоящих президентских выборах. В своем выступлении на Фо...