Державна реєстрація нормативно-правових актів органів виконавчої влади

Державна реєстрація нормативно-правових актів органів виконавчої влади як дієвий механізм захисту прав, свобод і законних інтересів громадян.

Однією з правових форм діяльності Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в забезпеченні реалізації державної правової політики та невід’ємним засобом захисту прав і свобод людини є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.

У чому ж полягає правова експертиза та що являє собою державна реєстрація нормативно-правового акта?

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції, чинному та міжнародному законодавству, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що правова експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

За результати проведення правової експертизи Головне управління приймає одне з таких правових рішень:

про державну реєстрацію. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, антикорупційному законодавству, правилам нормопроектувальної техніки та правопису;

про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання органу виконавчої влади (суб’єкта нормотворення) або з власної ініціативи Головного управління, якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок подання та здійснення державної реєстрації таких актів;

про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, якщо нормативно-правовий акт не відповідає положенням чинного та міжнародного законодавства, виходить за межі компетенції органу, що його видав, містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Прийняття рішень про доопрацювання та відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта зобов’язують місцеві органи виконавчої влади (суб’єктів нормотворення) до певних правових дій. У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації орган виконавчої влади повинен врахувати всі висловлені Головним управлінням зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати Головному управлінню копію документа про скасування такого акта. А нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації такого акта.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають буди доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Суб'єкти нормотворення (орган виконавчої влади) направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Узагальнюючи викладене правова експертиза та державна реєстрація нормативно-правових актів є дієвим механізмом в запобіганні прийняття норм права, які не відповідають положенням чинного та міжнародного законодавства, тим самим порушують (обмежують) права, свободи, законні інтереси громадян та юридичних осіб.