Мешканці Донбасу песимістично оцінюють зміни у ситуації з правами людини, які відбулися з часів Євромайдану

У Краматорську презентували результати другого загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини». 2 роки, що минули від першого базового соціологічного дослідження, показали – українці цінують свої права і свободи, хоча й досі погано орієнтуються у змісті і походженні прав людини та сутності правових механізмів.

Як показало дослідження, 85% українців вважають право на життя найважливішим правом людини (2 роки тому також було на першій сходинці, але із 78%), при чому помітно частіше про нього згадували на Донбасі (майже 97%). На перших позиціях у рейтингу найважливіших прав тут, як і загалом по Україні, опинилися також соціально-економічні права, причому на Донбасі про них згадували частіше, ніж в інших регіонах України: право на житло (90% опитаних на Донбасі проти 55% по Україні в цілому), право на освіту (77% проти 55%) та право на працю (73% проти 56%).

Серед цінностей найбільш актуальною для мешканців Донбасу виявилась свобода, відсунувши на друге місце безпеку, хоча 2 роки тому ситуація була протилежна: безпеку як основну цінність у 2016-ому обирали 91% опитаних, що було цілком зрозуміло із огляду на активну фазу збройного конфлікту в регіоні.

У 2018 році на першому місці опинилась вже свобода (96%), безпека, відповідно, на другому місці (86%), на третьому – справедливість (81%).

Цікаво, що частіше, ніж в інших регіонах, на Донбасі висловлювали готовність терпіти матеріальні труднощі заради збереження своїх прав – цей варіант обрали 3 з 4 опитаних (74%).

Для порівняння, на Заході України цей показник удвічі менший - лише 36% жителів Західного регіону готові поступитись матеріальними статками заради дотримання громадянських прав та свобод.

 «Причина криється у тому, що саме жителі Донбасу на власні очі побачили, до яких наслідків може привести втрата свободи і всіх людських прав. Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Однак опинившись із реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», – вважає голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Мешканці Донбасу продемонстрували високий рівень неприйняття колективної відповідальності та неправових методів. Так, близько 78% (найвищий показник по Україні) вказали на неприпустимість дій, подібних до нападу на ромську громаду у Львові у червні 2018 року.

Кожен другий мешканець Донбасу (48%) рішучіше налаштований не виправдовувати злочини, вчинені українськими військовими в зоні бойових дій, ще кожен четвертий опитаний (23%) вважає за можливе не звертати увагу лише на незначні порушення.

Важливим для Донбасу виявилося питання дискримінації. Частіше за все тут заявляли про існування дискримінації за статусом вимушеного переселенця, інвалідністю, а також майновим станом.

Натомість відсоток респондентів, які заявили, що ніколи особисто не стикалися із проявами дискримінації, на Донбасі виявився найбільшим (76,6%).

Загалом у регіональному розрізі Донбас виявився більш толерантним до різних груп населення – колишніх засуджених, вимушених переселенців, ромів, безробітних, наркозалежних, а також людей з непопулярними політичними поглядами (наприклад, тих, хто підтримує російську агресію тощо) – тут більша кількість людей вважає, що права цих груп не можна у жодному разі обмежувати.

Мешканці Донбасу песимістично оцінюють зміни у ситуації з правами людини, які відбулися з часів Євромайдану: лише 2% вважають, що ситуація покращилася, а той час як переважна більшість (58%) заявляють, що нічого не змінилося, а 23% переконані, що з дотриманням прав людини стало гірше.

«Що стосується рівня дотримання прав людини, на Донбасі середні оцінки дотримання практично всіх прав виявились вищими за середній бал порівняно з іншими регіонами (оцінювання відбувалося за 5-бальною шкалою). Цікаво, що два роки тому оцінки були навпаки – найнижчими з-поміж усіх регіонів», - розповів  аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.

Велика кількість жителів Донбасу (73%), вважають, що особисто їхні права ніколи не порушувалися (по Україні – 40%).

Причину цього  експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський вбачає у низькій обізнаності: «На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи якихось державних чиновників. Це дає підстави припустити, що люди в переважній більшості не знають своїх прав».

Найбільш ефективним засобом захисту прав людини в уявленні мешканців Донбасу сьогодні є звернення до поліції (майже 30% респондентів),хоча 2 роки тому поліція не увійшла навіть до п’ятірки ефективних засобів захисту прав. На другому місці стоїть звернення до національних судів – 27% опитаних на Донбасі у 2018 році. На третьому місці – звернення у ЗМІ (23%).

Зауважимо, що 2 роки тому жителі регіону покладали головні надії на Європейський суд з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також на міжнародні і вітчизняні правозахисні організації.

Загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України було проведене з 11 по 24 липня 2018 року. Усього було опитано 1998 респондентів в усіх областях України та в місті Києві, окрім окупованих територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%.