Судитись за неносіння маски вийде дорожче, ніж сплатити штраф - Мінюст

Закон, яким було встановлено обов’язковість носіння засобів індивідуального захисту в громадських місцях та штраф у понад 17 тис. грн за невиконання цієї норми, масово порушувався з двох причин: юридичної та психологічної. Про це розповів Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю газеті «Факты».

«По-перше, рішення про накладення таких штрафів мав приймати суд. Однак через завантаженість суддів, вони просто не встигали розглядати відповідні протоколи. Іноді ж правоохоронці припускалися помилок при складенні самого протоколу. По-друге, штрафувати перехожого, який зайшов до магазину без маски, на суму від 17 тисяч гривень було психологічно непросто. Найчастіше у людини довелося б забирати останні гроші. А у багатьох їх і зовсім не було», – говорить Міністр юстиції.

Нещодавно ж Верховна Рада прийняла новий закон, який зобов'язує носити маски в громадських приміщеннях. Тепер порушникам загрожує штраф від 170 до 255 гривень. До того ж, оформлювати його зможуть одразу на місці. Відтак, за словами Дениса Малюськи, не буде ані юридичного бар’єру, ані психологічного – штрафи набагато менші і процедурно їх легше оформити.

«Люди, яким випишуть штраф, зможуть його оскаржити у суді. Однак чи матиме це сенс, якщо судитись вийде дорожче, аніж сплатити штраф», – говорить Міністр.

Ще одне питання, яке порушив Міністр юстиції в інтерв’ю, – рішення Конституційного Суду щодо скасування деяких норм електронного декларування. За його словами, аргументація прийняття відповідного рішення начебто є, однак вона невиправдана і непереконлива. Тобто, судді скасували антикорупційний механізм, тому що його адмініструвало НАЗК як орган виконавчої влади, а це – вплив на незалежну судову гілку влади. «На думку КСУ, НАЗК не повинно виконувати свої функції щодо суддів, а робити це повинен окремий орган, що діє в рамках судової системи. Але в такому випадку і законодавчу владу, напевно, варто було б виділити. Втім, якщо ми і далі будемо імплементувати цей принцип – нам доведеться створювати всіх правоохоронних та антикорупційних органів по три – окремо для кожної гілки влади, тобто, три Нацполіції, три прокуратури, три САП тощо», – говорить Денис Малюська.

За словами Міністра, є кілька варіантів виходу із цієї ситуації. Перший – перезавантажити КСУ, тобто, звільнити всіх суддів і набирати нових. Другий – обмежити їхню свободу при прийнятті рішень, збільшивши кворум.

Щодо введення в Україні миттєвого арешту рахунків боржників, очільник Мін’юсту зазначив, що в цьому питанні йдеться про обов'язковість виконання судових рішень. «Якщо арешт накладати повільно і гроші стягувати з боржника теж повільно, то їх встигнуть заховати. Тому існує програмне забезпечення, що дозволяє в лічені хвилини накласти арешт в банках, які приєдналися до цього програмного забезпечення. Зараз це чотири банки. У майбутньому їх кількість збільшиться. Швидше за все, протягом року ця система стане обов'язковою. Боржник не встигатиме заховати гроші, і кредитор або стягувач отримає свій борг оперативно, швидко і ефективно», – пояснив Денис Малюська.