• Головна
  • Фейки, ІПСО і не тільки. Як Україна бореться з дезінформацією і де шукати достовірну інформацію
18:05, 12 квітня

Фейки, ІПСО і не тільки. Як Україна бореться з дезінформацією і де шукати достовірну інформацію

Фейки, ІПСО і не тільки. Як Україна бореться з дезінформацією і де шукати достовірну інформацію

В умовах війни в Україні ворог намагається маніпулювати громадською думкою і вводити в оману наших громадян. "Фейки", "ІПСО" та інші терміни ми чуємо постійно. Як навчитися відрізняти недостовірну інформацію та де в мережі шукати правду - нижче в нашому матеріалі.

Проти України ведеться інформаційна війна

Росія проявляє свою агресію не тільки на полі бою, а й в інформаційному просторі. Ворог намагається посіяти паніку серед населення, сподівається посварити українців і на регулярній основі вкидає неправдиву інформацію.

Почалося це ще до 2014 року, проте ті спроби мали не системний характер. Уже після окупації Криму та введення військ на територію Донецької та Луганської областей росіяни запустили конвеєрів зі створення фейків на повну потужність.

Росія намагалася виправдатися за свою агресію проти України і говорила, що її військ "там немає", а коли їх вдалося ідентифікувати, то диктатор Володимир Путін публічно говорив, що вони просто "заблукали". Також пропагандисти вкидали фейки про обстріли мирного населення нібито українською армією, щоб налаштувати людей проти власної держави. Варто зазначити, що частина людей вірила таким "твердженням", що призводило до постійних суперечок у соціальних мережах.

Уже 2022 року Путін вирішив офіційно вторгнутися в Україну, і у своєму зверненні він знову вдався до неправдивої інформації, говорячи про "неонацизм".

Російські пропагандисти невпинно працюють над створенням нових фейків, звинувачуючи Україну та її населення в усіх "смертних гріхах". Чого тільки вартий "розіп'ятий хлопчик у Слов'янську", історія про якого розійшлася далеко за межі України.

Що таке фейки та ІПСО

Якщо подивитися на термінологію, то фейком називають "будь-що неправдиве, недостовірне, сфальсифіковане, що видається за дійсне".

Серед фейків визначаються підтерміни, а саме фейкові новини, фото-фейк і діпфейк. Усі ці інструменти використовуються з метою введення людей в оману.

Але якщо просто фейки можуть створюватися для різних сфер життя, то для військових конфліктів були придумані "інформаційно-психологічні операції".

Це сплановані дії з передачі конкретної інформації та індикаторів іноземним аудиторіям. Такі операції проводяться з метою впливу на почуття, мотиви та критичне мислення іноземних урядів, організацій, груп та конкретних людей.

Росія регулярно використовує своїх агентів для проведення таких операцій усередині України, а також за кордоном, наприклад у країнах Європи. Також серед воєнізованих формувань РФ є окремі підрозділи в структурах ГРУ і ФСБ, які займаються проведенням інформаційних операцій "за покликом служби".

Україна також займається проведенням інформаційних операцій, а серед публічної інформації є відомості, що це профільні завдання для 72-го центру інформаційно-психологічних операцій зі структури Сил спецоперацій.

"Майдан-3 в Україні"

Одним із яскравих прикладів спецоперації РФ є одна з останніх кампаній під назвою "Майдан-3". Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло, що ворог витратив на її проведення 1,5 млрд доларів, що зробило цю інформаційну операцію найдорожчою в історії спецслужб РФ.

Розвідка уточнювала, що операція РФ має досягти кульмінації в березні-травні 2024-го року. Росіяни хочуть деморалізувати українців, посіяти паніку серед населення, вбити клин між військовослужбовцями і цивільними, посварити всіх з усіма, зокрема представників політичного керівництва країни та громадянського суспільства.

За задумом ворога, на першу половину червня ситуацію в нашій державі вдасться розхитати і тоді, скориставшись ситуацією, Україні буде завдано воєнної поразки на сході країни, в цьому і є ключова ідея їхньої операції. Росіяни хочуть використати тему президентства Володимира Зеленського після 20-го травня і непроведення виборів у країні для демонстрації його нібито "нелегітимності".

Ворожа операція спрямована на звичайних жителів України, які проводять свій час у соціальних мережах і черпають звідти інформацію. Розвідники уточнювали, що на поширення антиукраїнських настроїв тільки на платформі Telegram Росія витратила майже 250 млн доларів.

Де можна "прокачати" медіаграмотність і знайти достовірну інформацію

Неправдива інформація націлена на емоції, які вирують у людині після читання новин. Мобілізація в армію, корупція, виїзд за кордон для чоловіків, ось лише частина тем, які постійно обговорюються в суспільстві, і знаючи це, ворог користується ситуацією.

Торкаючись кожної з цих тем росіяни перекручують, а іноді навіть вигадують новини. Ось саме тому важливо розвивати в собі медіаграмотність. Вона дає змогу споживачам аналізувати повідомлення у медіа для того, щоб бачити там пропаганду, цензуру чи однобокість у новинах. Завданням медіаграмотності є трансформації медіаспоживання в активний і критичний процес, допомагаючи людям краще усвідомити потенційну маніпуляцію.

Одним з етапів підвищення своєї медіаграмотності є фактчекінг. Це процес перевірки фактичної точності сумнівних повідомлень і заяв.

Викладачка Донбаського державного педагогічного університету Тетяна Євтухова розповіла про важливість цього явища на прикладі предмета під назвою "медіаосвіта", який став частиною навчальної програми для студентів уже після 2014 року.

Уже зараз цей предмет трансформувався в "медіаграмотність для педагога" і його завданням очевидно є зробити майбутніх педагогів медіаграмотними. Але також з'явився предмет "медіапедагогіка для початкової школи", який покликаний навчити майбутніх педагогів викладати медіаграмотність у школах.

Пані Євтухова підкреслила, що люди за останні роки стали більш медіаграмотними і рідше ведуться на фейки, але заслугою цього стають не тільки випускники університетів. Люди можуть вільно знайти безкоштовні курси з медіаграмотності в інтернеті та пройти їх особисто для себе. Наприклад, на платформі Prometheus є безкоштовний курс під назвою "Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?", який можна прослухати перейшовши за посиланням.

Профільна платформа StopFake працює в Україні з 2014 року і на постійній основі викриває пропаганду та неправдиву інформацію в інтернеті. На їхньому сайті є цілий розділ, який присвячений розпізнаванню фейків.

Шукати достовірну інформацію варто не на анонімних Telegram-каналах, а на офіційних порталах органів влади. І головне - ніколи не поспішати, краще почекати, коли будь-яка новина підтвердиться хоча б у кількох джерелах. Це допоможе упевнитися в її правдивості.

Що держава робить для боротьби з фейками

Більшість фейкових новин ми можемо знайти в соціальних мережах або ж по телебаченню. Після 2014 року більшість телеканалів Росії були заблоковані для офіційної трансляції в Україні, проте нелегально їх можна було дивитися навіть підключаючи собі "кабельне телебачення".

Нещодавно Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України отримала від уряду понад 150 млн гривень на побудову системи блокування трансляції програм ворожих теле- та радіоканалів на прикордонних територіях.

Неправдива інформація поширюється і серед соціальних мереж та іноді для цього використовуються цілі "ботоферми". Фактично це нічийні акаунти, які за заздалегідь заготовленою методичкою поширюють інформацію, пізніше її коментують і просувають у маси. У людини може скластися враження, що це роблять справжні люди, хоча за фактом "ботоферма" може працювати автоматизовано і без втручання людей. Служба безпеки України іноді публікує релізи з викриттям таких "ботоферм" на території країни.

Ще 2021 року в Україні було створено два органи, а саме "Центр протидії дезінформації" при Раді національної безпеки і оборони України та "Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки" при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Останній створив спеціальний бот у Telegram, у який можна скидати фейкові новини для знешкодження.

Боротьба з фейками на YouTube

У Центрі протидії дезінформації нам повідомили, що за час повномасштабної війни в Україні вдалося зафіксувати 14 тисяч інформаційних загроз різного характеру.

Центр створив широку мережу поширення інформації, яка в соціальних мережах роз'яснює для українців, як розпізнати ІПСО та дезінформацію.

Також Центру вдалося домогтися від Google видалення понад 96 тисяч відео та 12 тисяч каналів на YouTube, які фінансувалися Росією і поширювали фейки про Україну.

Керівник Центру Андрій Коваленко підкреслив, що навички верифікації інформації та критичне мислення зараз як ніколи життєво необхідні.

Одним з останніх прикладів успішної роботи Центру можна відзначити блокування на території України доступу до каналу проросійської пропагандистки Діани Панченко, яка поширює фейки про Україну.

Автор: Дмитро Браславський

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#фейки #ІПСО #рф #війна #Україна
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Останні новини
live comments feed...