Канадці обмежили кількість гравців на льоду, запровадили стандартні розміри воріт і затвердили плоску гумову шайбу замість м'яча. Монреаль став епіцентром, звідки хокей почав свою переможну ходу країною. Гра швидко поширилася з Квебека до Онтаріо, а потім і до інших провінцій. Її популярність зростала з неймовірною швидкістю. Хокейні клуби з'являлися повсюдно, а матчі стали головною зимовою розвагою для людей різного соціального стану. Букмекери приймали ставки на розрізнені матчі, а сьогодні це вилилося в цілу індустрію. Наприклад, Parik24 дає змогу робити ставки на всі матчі НХЛ.
Більше, ніж клуби
Замерзлі канадські водойми перетворилися на натуральні стадіони, де хлопчаки і дорослі чоловіки могли проводити години безперервно, відточуючи свою майстерність. Ця доступність стала фундаментальною причиною народної любові. Хокей не вимагав великих фінансових вкладень. Пара ковзанів, саморобна ключка і бажання - ось і все, що потрібно було для початку. Так гра стала справді демократичним явищем, що стирає соціальні кордони.
Ці клуби стали більше, ніж просто спортивні організації. Вони перетворилися на національні символи, хранителі традицій і легенд. Успіхи канадських команд на міжнародній арені в першій половині століття лише зміцнили статус хокею. Золоті перемоги на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу доводили перевагу канадської школи. Кожна така перемога сприймалася як національний тріумф, що зміцнював віру у власні сили та унікальність. Хокей став потужним інструментом м'якої сили, що демонструє світові характер і дух усієї країни.
Спорт номер один
Після Другої світової війни хокей остаточно вкоренився в культурному ландшафті Канади. 1950-ті та 1960-ті роки часто називають «золотим віком» гри. Телевізійні трансляції стали масовими, і тепер кожен міг стежити за матчами, не виходячи з дому. Вечір суботи був священним часом для мільйонів сімей, які зібралися біля екранів, щоб подивитися «Хокейну ніч у Канаді». Ця телепрограма стала справжнім інститутом, ритуалом, що об'єднує всю країну. Голос коментатора Фостера Г'юїтта, його знамените «Він кидає - він забиває!» знайоме кожному канадцю старшого покоління.
Нові герої
У цей період з'явилися перші справжні суперзірки, імена яких знала вся країна. Моріс Рішар, Горді Хоу, Жан Беліво. Вони були кумирами, на яких рівнялися, чиї стиль гри і характер ставали еталоном. Особливе місце в цьому пантеоні посідає Моріс Рішар, нападник «Монреаль Канадієнс». Його прозвали «Ракета» за неймовірну швидкість і гольове чуття. Але для квебекців і всіх франкоканадців він був більше, ніж спортсмен. В епоху, коли франкофони почувалися громадянами другого сорту, його успіх і непоступливий, гордий характер стали символом національного самоствердження. Інцидент із його дискваліфікацією президентом ліги Кларенсом Кемпбеллом спровокував знаменитий бунт у Монреалі, який показав, наскільки глибоко хокей може проникати в соціальні та політичні пласти життя.