Якщо підібрати насос "на око", він або заб’ється на першому ж запуску, або буде працювати на межі та швидко згорить. Щоб цього не сталося, вибір потрібно прив’язати до трьох речей: що саме ви качаєте, який у вас реальний напір по трасі та яка напірна лінія (діаметр, клапан, повороти).

Якщо ви вже розумієте, що вам потрібен саме дренажно-фекальний насос (для септика, вигрібної ями або змішаних стоків), то для первинного відсіву за проходом і призначенням зручно дивитися моделі в категорії дренажно-фекальний насос - так ви швидше приберете варіанти, які клинять на папері й волокнах або не “дотягують” вашу трасу.

Вибір насоса

Насосу не важливо, наскільки вода "брудна" на вигляд. Важливо, чи є тверді включення, волокна та жир, а також чи є пісок і мул. "Легкі" стоки - це душ, раковина, пральна машина, дренаж і вода з підвалу після дощу. Там інколи трапляється пісок, але зазвичай немає паперу, серветок і волокон. "Важкі" стоки - це туалет, кухонні зливи з жиром, септик і вигрібна яма: там якраз бувають папір, волокна, дрібне сміття та густа завис.

Друга розвилка - разова чи регулярна робота. Для разового відкачування можна обійтися простішим рішенням, але при регулярній експлуатації критично, щоб насос не забивався, не перегрівався та спокійно працював у "своїй" точці за напором. Насос, який постійно качає на межі за напором або засміченнями, втрачає ресурс помітно швидше.

Фекальний насос розрахований на каналізаційні стоки й тверді включення, у нього інша "терпимість" до забруднень і зазвичай більший вільний прохід. Дренажно-фекальний варіант найчастіше оптимальний для приватного будинку, коли склад стоків може бути різним: сьогодні вода з піском, завтра стоки з волокнами, інколи мул. Але "універсальність" не скасовує правильного підбору за проходом, напором і трубою.

Орієнтуйтеся не на вати, а на цифри в характеристиках: вільний прохід, призначення, тип робочого колеса, а також яка продуктивність виходить на вашому розрахунковому напорі. Звіряти параметри й описи зручно в каталогах і картках товарів, наприклад на сайті Аквавін, але рішення все одно має спиратися на вашу трасу та реальні стоки.

Чи потрібен подрібнювач 

Подрібнювач потрібен тоді, коли ви змушені качати через відносно вузьку напірну лінію (часто 32-40 мм) або коли в стоках регулярно трапляються волокнисті включення, які намотуються й блокують крильчатку. У таких умовах ніж справді допомагає "продавити" стоки та зменшити ризик клину.

Важливо розуміти, що найчастіше вбиває насос не "бруд", а конкретні речі: вологі серветки, волосся, нитки, ганчірки. Це не частинки, вони намотуються, блокують крильчатку й переводять насос у важкий режим, де він перегрівається та швидко втрачає ресурс. Пісок і мул працюють інакше: це абразив, який поступово "з’їдає" зазори та знижує продуктивність.

Типові помилки, через які насос “вмирає” найшвидше

Найчастіше проблеми починаються через однаковий набір помилок. Купують за ватами замість проходу і робочої точки. Рахують лише вертикальний підйом і забувають про горизонталь та втрати. Ставлять тонкий шланг менший за вихід насоса. Роблять багато з’єднань, поворотів і звужень. Ставлять зворотний клапан так, що до нього не дістатися. Опускають насос на дно в мул і пісок, провокуючи абразив і клин.

Якщо насос гуде й не качає, найчастіше це клин крильчатки, засмічення на вході або пробка в лінії/клапані. Якщо качає слабко, зазвичай винні діаметр, втрати на трасі, забруднений клапан або знос через пісок. Якщо не вимикається, перевірте поплавок і зворотний клапан: вода може повертатися назад, і насос працюватиме по колу.