Після смерті родича в Італії спадкоємцю може перейти нерухомість, кошти на рахунках, земельна ділянка чи інше майно. Однак для людини, яка проживає за кордоном, процедура має чимало практичних нюансів. Якщо у Вас є спадщина в Італії та Ви потребуєте юридичної допомоги, зверніться до спеціалістів за посиланням https://spadshchynazakordonom.com/news/spadok-v-italiyi-dlya-inozemciv/.
Передусім потрібно встановити, хто має право на майно, чи залишив померлий заповіт та які активи входять до спадкової маси. Від цього залежить подальший порядок дій.
Спадкування за заповітом або законом
Італійське законодавство допускає отримання спадщини за законом та за заповітом. Якщо померлий залишив розпорядження щодо майна, перевіряють його зміст і юридичну чинність. Водночас права найближчих родичів у певних випадках захищені законом, тому заповіт не завжди дозволяє повністю виключити їх зі спадкування.
Спадщина за заповітомможе охоплювати все майно або його окремі частини. Якщо заповіту немає або він не регулює долю всіх активів, застосовуються правила спадкування за законом. До спадкоємців можуть належати діти, чоловік або дружина, батьки та інші родичі залежно від конкретної сімейної ситуації.
Окремо слід перевірити, чи існує заповіт в Італії, у якій формі його складено та чи потрібно передавати документ нотаріусу для подальшого оформлення.
Прийняття спадщини
Сам факт родинного зв’язку не означає, що всі питання вирішуються автоматично. Спадкоємцю необхідно належним чином прийняти спадщину.
В Італії прийняття може бути прямим або випливати з певних дій спадкоємця. Загальний строк для прийняття становить 10 років від відкриття спадщини. Але відкладати процедуру без необхідності ризиковано, особливо якщо йдеться про нерухомість, банківські кошти або майно, щодо якого є інші претенденти.
Важливо також перевірити борги померлого. Якщо спадкова маса має значні зобов’язання, закон передбачає можливість прийняття спадщини за «beneficio d’inventario» — із проведенням опису майна та обмеженням відповідальності спадкоємця вартістю успадкованих активів.
Податки та нерухомість
Оформлення спадщини передбачає і виконання податкових формальностей. Те, що спадкоємець проживає за межами Італії, не означає автоматичного звільнення від місцевих податків.
Розмір податку залежить насамперед від спорідненості зі спадкодавцем та вартості майна. Для подружжя і родичів по прямій лінії застосовується ставка 4% із неоподатковуваним порогом 1 млн євро на кожного спадкоємця. Для братів і сестер ставка становить 6% із порогом 100 тис. євро, для інших категорій осіб можуть застосовуватися інші ставки.
Якщо до спадщини входить нерухомість, виникають також платежі та формальності, пов’язані з її переходом до нового власника.
Декларація про спадщину за загальним правилом подається протягом 12 місяців від дати смерті. Помилки або пропуск установлених строків можуть спричинити додаткові витрати.
Документи та юридичний супровід
Для оформлення спадкових прав можуть знадобитися:
- свідоцтво про смерть;
- документи про родинні зв’язки;
- заповіт, якщо він є;
- документи на нерухомість;
- інформація про банківські рахунки та інші активи;
- документи щодо можливих боргів;
- переклади та належне оформлення іноземних документів;
- податкові документи.
Для спадкоємця, який перебуває в Україні, основна складність часто полягає в необхідності взаємодіяти з італійськими нотаріусами, державними органами та іншими учасниками процедури дистанційно.
Тому перед оформленням спадщини варто встановити її склад, перевірити права всіх претендентів, з’ясувати наявність боргів і визначити податкові зобов’язання. Після цього можна переходити безпосередньо до прийняття спадщини та реєстрації майна.
Успішне оформлення залежить не стільки від кількості документів, скільки від правильної послідовності дій. Особливо це важливо, коли спадкоємець проживає за кордоном, а до спадкової маси входить нерухомість або значні активи.