Грижа міжхребцевого диска — одна з найпоширеніших причин хронічного болю в спині та кінцівках. За різними оцінками, від неї страждає від 2 до 3% дорослого населення, а пік захворюваності припадає на вік 30–55 років — найбільш активний і продуктивний період життя. Попри поширеність, грижа диска — це не вирок: сучасна нейрохірургія пропонує ефективні методи лікування, які дозволяють повністю позбутися болю і повернутися до звичного ритму життя.

Детальну інформацію про діагностику та хірургічне лікування, зокрема мікродискектомію, читайте на сторінці нейрохірурга.

Що таке міжхребцевий диск і чому він руйнується

Міжхребцевий диск — це хрящова прокладка між тілами хребців, що виконує роль амортизатора і забезпечує рухливість хребта. Кожен диск складається з фіброзного кільця (щільна зовнішня оболонка) і пульпозного ядра (желеподібна внутрішня частина).

З роком диски втрачають воду, стають менш еластичними і більш вразливими до механічних навантажень. При надмірному навантаженні, травмі або дегенеративних змінах фіброзне кільце тріскається, і пульпозне ядро випинається назовні — утворюється протрузія або грижа диска. Якщо грижа здавлює нервовий корінець або спинний мозок, виникає больовий синдром і неврологічний дефіцит.

Симптоми грижі міжхребцевого диска

Клінічна картина залежить від рівня та розміру грижі:

  • Поперековий відділ (найчастіший рівень — L4–L5 та L5–S1): біль у попереку з іррадіацією в сідницю, стегно, гомілку та стопу (ішіас, люмбоішіалгія); оніміння та поколювання по ходу нерва; слабкість у нозі; у важких випадках — порушення функцій тазових органів.
  • Шийний відділ (найчастіший рівень — С5–С6, С6–С7): біль у шиї з іррадіацією в плече, руку та пальці; оніміння кисті; слабкість у руці; у важких випадках — мієлопатія (порушення ходи, координації, тазові розлади).
  • Грудний відділ (рідше): біль у грудях та животі оперізувального характеру, порушення чутливості тулуба.

Діагностика грижі диска

Золотий стандарт діагностики — МРТ хребта. Цей метод дозволяє точно визначити рівень, розмір і характер грижі, оцінити ступінь компресії нервових структур і стан сусідніх дисків. Додатково може призначатися КТ (для оцінки кісткових структур) та електронейроміографія (ЕНМГ) для підтвердження ураження конкретного нервового корінця.

Консервативне лікування: коли можна обійтися без операції

У більшості пацієнтів (близько 80–90%) гостра грижа диска з часом зменшується самостійно або під впливом консервативного лікування. Стандартна консервативна програма включає:

  • нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зменшення болю та набряку;
  • міорелаксанти при вираженому м'язовому спазмі;
  • епідуральні стероїдні ін'єкції для зниження запалення навколо нервового корінця;
  • фізіотерапію та лікувальну фізкультуру (після стихання гострого болю);
  • мануальну терапію та тракційне лікування (за суворими показаннями).

Показання до хірургічного лікування

Операція при грижі диска рекомендується у таких випадках:

  • відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 6–12 тижнів;
  • прогресуючий неврологічний дефіцит (наростаюча слабкість у кінцівках);
  • синдром кінського хвоста — порушення функцій тазових органів, оніміння в паховій ділянці (абсолютне показання до екстреної операції);
  • важкий больовий синдром, що не піддається медикаментозному лікуванню;
  • велика секвестрована грижа з вираженою компресією нерва.

Мікродискектомія: сучасний золотий стандарт хірургії грижі диска

Мікродискектомія — мінімально інвазивна нейрохірургічна операція з видалення грижі міжхребцевого диска під мікроскопом або ендоскопом через мінімальний розріз (близько 2–3 см). Саме вона є золотим стандартом хірургічного лікування гриж поперекового відділу хребта.

Переваги мікродискектомії

  • мінімальна травматизація м'яких тканин завдяки невеликому розрізу;
  • збереження стабільності хребта — видаляється лише грижа, а не весь диск;
  • короткий час операції — зазвичай 45–90 хвилин;
  • швидке відновлення — більшість пацієнтів виписуються через 1–3 дні;
  • висока ефективність — усунення болю відзначається у 85–95% пацієнтів;
  • мінімальний ризик ускладнень у руках досвідченого нейрохірурга.

Як проходить операція

Операція виконується під загальним наркозом. Нейрохірург робить невеликий розріз по середній лінії спини на рівні ураженого диска, відсуває м'язи та видаляє частину дужки хребця (ламінектомія або флавектомія) для доступу до грижі. Під операційним мікроскопом обережно відводить нервовий корінець і видаляє грижу диска, усуваючи компресію нерва. Рана зашивається косметичним швом.

Реабілітація після мікродискектомії

Відновлення після мікродискектомії відбувається досить швидко. Вже в перші дні пацієнт може вставати та ходити. Протягом 4–6 тижнів рекомендується обмежити підйом ваги та тривале сидіння. Повернення до офісної роботи — через 2–4 тижні, до фізичної праці — через 6–8 тижнів. Курс реабілітаційної фізкультури допомагає зміцнити м'язи спини і знизити ризик рецидиву грижі.

Зверніться до нейрохірурга

Якщо ви страждаєте від болю в спині або кінцівках, пов'язаного з грижею диска, не відкладайте візит до фахівця. Своєчасна консультація дозволить визначити оптимальну тактику лікування — консервативну або хірургічну — і уникнути незворотного неврологічного дефіциту.

Запишіться на консультацію до нейрохірурга Леонтьєва Олексія — спеціаліста з хірургії хребта з великим досвідом виконання мікродискектомій та інших операцій на хребті. Індивідуальний підхід, сучасне обладнання та доказова медицина — для кожного пацієнта.